Що робити якщо вас турбують колектори?
Питання колекторської діяльності не врегульовані чинним законодавством, не встановлені певні «рамки», яких повинні дотримуватися колекторські компанії, виконуючи свою роботу. На відміну від України, наприклад, в Російській Федерації такий закон прийнятий ще в 2016 році. Законом були встановлені такі правила роботи для колекторів, як заборона на дзвінки після 22:00, заборона застосовувати фізичну силу або погрожувати її застосуванням, заподіювати шкоду боржнику або його майну, та ще багато обмежень, спрямованих на захист боржника. Порушення таких обмежень тягнуть досить жорсткі фінансові санкції проти колекторів-порушників.
Але, повернемося ж до України, де часто-густо, недбайливі колектори не дають спокійно жити не тільки боржникам, а й людям, які приживають з разом з ними.
Як показує практика, колекторські (факторингові) компанії скуповують у банків або навіть у комунальних підприємств борги громадян за копійки, але тим не менш набувають право вимагати у боржника всю суму, включаючи відсотки і штрафні санкції. У людини, яка наприклад, випадково не сплатила останній платіж по кредиту в розмірі 1000 грн., через кілька років може виникнути борг в розмірі в десятки разів більше ніж він був винен. Це обумовлено тим, що договором було передбачено високі штрафні санкції, які за великий період часу перетворили суму боргу в непідйомну.
Разом з тим, колектори не поспішають звертатися до суду і стягувати належні їм кошти в законному порядку. Обумовлено це рядом причин:
- у більшості випадків, позовна давність щодо стягнення такої заборгованості вже закінчилася, і суд їм просто відмовить у задоволенні позову;
- для звернення до суду їм доведеться заплатити судовий збір, який може перевищувати суму, за яку вони придбали кредит;
- суд має право за заявою боржника зменшити розмір неустойки, якщо він в рази перевищує розмір боргу за основним зобов’язанням;
- у колекторів в наявності не всі документи, які є обов’язковими для стягнення заборгованості;
- витрати на судовий процес, який може затягнутися на роки, можуть явно перевищувати суму, яку колектори розраховують реально стягнути з боржника.
Усвідомлюючи ці моменти, в більшості випадків колектори використовують тільки перші дві стадії процесу стягнення заборгованості, так звані «soft collection» і «hard collection». Адже саме вони є менш витратними і найбільш ефективними при поверненні боргів, незабезпечених заставою.
У ході «soft collection» організація, яка стягує борги, повідомляє боржника про наявність боргу без прямого контакту з ним – шляхом телефонних дзвінків, смс-повідомлень, електронної пошти, соціальних мереж тощо. Якщо дані методи виявилися неуспішними, застосовується наступна стадія – «hard collection», на якій співробітники колекторської компанії можуть особисто приїжджати за адресою проживання або роботи боржника, проводити переговори, писати йому письмові претензії тощо.
Безумовно для досягнення більшого ефекту на даних стадіях, деякі колекторські компанії збирають максимально можливу інформацію про боржника і починають погрожувати боржнику застосуванням фізичного насильства по відношенню до нього або його близьких родичів, не гребують навіть пригрозити насильством щодо дітей боржника або ж телефонують і змушують нервувати літніх батьків, яким в такому віці це вкрай шкідливо.
Розуміючи цю ситуацію, велика кількість осіб, які зіштовхнулися з такою проблемою, при незначній сумі заборгованості вирішують заплатити, адже, як кажуть, здоров’я та безпека близьких людей дорожче.
Отже, якщо Ви або Ваші близькі потрапили в ситуацію, подібну до вищеописаного, необхідно дотримуватися наступного алгоритму.
Перше що потрібно з’ясувати – це факт передачі конкретній колекторській компанії Вашої заборгованості. Частими є випадки, коли під виглядом колекторської компанії дзвонять шахраї, які якимось чином отримали базу боржників банку і дзвонять всім боржникам з вимогою погасити борг на їх рахунок. Такі вимоги очевидно незаконні і їх дії становлять склад злочину, передбаченого ст. 190 Кримінального кодексу України (далі по тексту – КК України) «Шахрайство». Тому якщо Вам телефонують колектори, в першу чергу просите надіслати Вам на пошту як мінімум завірені копії договору «факторингу» або договору переуступки боргу, на підставі якого колекторам перейшло право вимоги Вашого боргу. Пам’ятайте, що відповідно до ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свій обов’язок до надання йому доказів переходу права до нового кредитора.
Далі, якщо Вам все ж нададуть відповідні документи, Ви можете перевірити їх дійсність в тому ж банку, якому Ви заборгували. Якщо банк спростовує факт укладення таких договорів – звертайтеся в поліцію із заявою про вчинення злочину.
У багатьох випадках колектори відмовляються надавати будь-які документи і просто погрожують великими фінансовими санкціями, насильством, дзвонять родичам тощо.
З огляду на те, що спеціальний закон, який би регламентував діяльність колекторів відсутній, доведеться захищатися, так би мовити підручними засобами, тобто застосовувати норми Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України.
Захист інтересів боржника в порядку цивільного судочинства у випадках якщо самі колектори в суд не звертаються, як показує практика, є неефективною. Подача позовів про захист честі та ділової репутації, заборону дзвонити і писати листи тощо не приведе до бажаного результату та вимагає досить багато часу, в той час як колектори тиснуть на Вас кожен день.
Відповідно першим, що необхідно робити в даному випадку, так це – фіксувати всі незаконні дії колекторів та готувати заяву в поліцію. Успіх цієї справи буде залежати від того, що Ви зможете долучити до своєї заяви.
Якщо Вам телефонують колектори – візьміть інший телефон та знімайте на відео весь процес переговорів. При цьому обов’язково перед тим як підняти слухавку зафіксуйте факт дзвінка, номер вхідного телефону на екрані, зніміть слухавку та увімкніть гучний зв’язок. Також зберігайте всю переписку поштою, електронною поштою та смс-повідомлення. В ході розмови обов’язково уточніть хто дзвонить, яка компанія, ім’я співробітника, з якого приводу Вам телефонують тощо.
Пам’ятайте, що описані вище незаконні дії колекторів можуть бути кваліфіковані за наступними статтями КК України, в залежності від кожної конкретної ситуації:
- ст. 190 КК України – «Шахрайство» (заволодіння грошовими коштами шляхом обману або зловживанням довірою);
- ст. 189 КК України – «Вимагання» (вимога передати майно або вчинити будь-які дії майнового характеру з погрозою застосування насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодження їх майна тощо);
- ст. 195 КК України – «Погроза знищення майна»;
- ст. 355 КК України – «Примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань».
При цьому в більшості випадків сам по собі факт погроз вже становитиме закінчений склад злочину.
Як тільки Ви зібрали докази, що підтверджують протиправні дії колекторів, необхідно оформити заяву в поліцію, проконтролювати реєстрацію Вашої заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) та контактувати зі слідчим. Подальші дії і переговори слід узгоджувати зі слідством. Адже тільки шляхом слідчих дій можна буде встановити хто саме Вам телефонує, чи має ця особа відношення до колекторській компанії, чи є у них документи, що підтверджують право вимоги по боргах тощо.
Додатково повідомляємо, що при виникненні додаткових запитань та необхідності більш детальних роз’яснень законодавства, Ви маєте можливість зателефонувати за номерами телефонів: (03656) 2-10-08, (098) 815-07-37, (099) 938-25-83 з понеділка по п’ятницю з 9.00 год. до 18.00 год., оскільки на період запровадження карантину з метою протидії поширенню коронавірусу COVID-19 в Україні прийом громадян здійснюється в телефонному режимі. Адреса відділу «Дубенське бюро правової допомоги» для листування: м. Дубно, вул. Грушевського, 134, каб. 212, 213, електронна пошта: dubenske@legalaid.rv.ua.
Також повідомляємо, що Ви маєте можливість отримати правову консультацію, звернувшись до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за безкоштовним телефоном 0 800 213 103, або інформаційно-довідкової системи консультацій за посиланням: https://wiki.legalaid.gov.ua.
Анатолій Андріюк,
начальник відділу «Дубенське бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги
