Щороку в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться акція «16 днів проти насильства»

Дата: 27.11.2023 14:06

Кількість переглядів: 88

ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНІ СЕРВІСИ  ПІДТРИМКИ ПОСТРАЖДАЛИХ  ВІД НАСИЛЬСТВА

• Єдина національна телефонна гаряча лінія щодо звернень та повідомлень про домашнє насильство, насильство за ознакою статі та насильство стосовно дітей 15-47

• Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації  0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного)

• Національна дитяча «гаряча лінія» 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного)

• Гаряча лінія для чоловіків 2345 ; https://2345.in.ua/

• Психотерапевтична допомога постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з війною: https://avrora.help.org.ua/

• Цілодобова лінія допомоги «Телефон довіри» (консультації психіатрів і психотерапевтів) 044 456 17 02 та 044 456 17 25

Які дії вважаються домашнім насильством

   В Україні існує закон, яким визначено, що таке домашнє насильство та які юридичні способи захисту від нього можна застосувати. Це Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Під поняття «домашнє насильство» підпадають дії або бездіяльність, які мають фізичний, сексуальний, психологічний, економічний характер, погрози вчинити такі дії, які вчиняються в сім’ї, між родичами або за місцем проживання.

Отже, умовно таке насилля можна розмежувати за видами.

   1. Психологічне

Ви є жертвою психологічного насилля, якщо:

• до вас застосовують словесні образи або погрози, залякування,

• принижують вашу честь та гідність,

• переслідують в будь-який спосіб,

• обмежують волевиявлення,

• відносно вас вчиняються інші дії, які викликають у вас страх за вашу безпеку або безпеку інших осіб, дії, які завдають шкоду вашому психічному здоров’ю.

   Вказаний перелік є досить неповним і в кожному окремому випадку оцінюється індивідуально. Забігаючи наперед, можна сказати, що досить вагомим доказом завдання шкоди психічному здоров’ю є висновок психолога.

   2. Сексуальне

Під цей вид насильства підпадає:

• порушення прав на статеву свободу чи недоторканість,

• примушування до акту сексуального характеру,

• інші дії сексуального характеру, якщо такі дії вчинюються без згоди повнолітньої особи. Якщо ж дії стосуються дитини (юридично – особи до 18 років), то наявність згоди не має значення. Такі дії автоматично трактуються як сексуальне домашнє насильство, в тому числі якщо дитина є лише їх свідком, а не об’єктом.

   3. Фізичне

Якщо Вам завдають ляпасів або стусанів, штовхають, щипають, шмагають, кусають або завдають інших тілесних ушкоджень – це все фізичне насильство. Так само до фізичного впливу віднесено:

• мордування,

• незаконне позбавлення волі,

• залишення в небезпеці або ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані,

• заподіяння смерті.

   Нанесення тілесних ушкоджень та заподіяння смерті (вбивство) має наслідком притягнення до кримінальної відповідальності за відповідним статтями Кримінального кодексу.

   4. Економічне

Даний вид насилля може мати найрізноманітніші форми та має місце, якщо постраждалу особу:

• позбавляють житла, їжі, одягу, іншого майна, грошових коштів,

• забирають, ховають документи (документи, що посвідчують особу) або не дають їй ними користуватись,

• позбавляють лікування, догляду, піклування (якщо потерпіла особа за віком або станом здоров’я їх потребує),

• забороняють працювати або навчатися,

• примушують до праці (не маються на увазі випадки словесних закликів влаштуватись на роботу),

• інші подібні дії економічного змісту, які здійснюються проти волі особи.

Які особи можуть бути кривдниками або жертвами

   Та обставина, чи проживають такі особи в одному помешканні не має значення.

   Законодавство в сфері домашнього насилля поширює свою дію на відносини широкого кола осіб:

1. Чоловіка та жінки, які перебувають у шлюбі, а також на тих, хто проживає разом, але без реєстрації шлюбу (в «цивільному» шлюбі), на розлучених, наречених (тих, хто подав заяву до РАЦС про реєстрацію шлюбу) та тих, хто не підпадає під жодну з наведених категорій, але має спільну дитину. Закон також поширюється на відносини цих осіб та батьків іншої сторони.

2. Батьків та дітей, в тому числі мачух, вітчимів, пасинків, падчерок, опікунів, прийомних батьків та дітей.

3. Дітей в сім’ї в цілому, незалежно від того, чи перебувають їх батьки в шлюбі, та чи є діти спільними.

4. Дідусів, бабусь та їх онуків, рідних та двоюрідних братів та сестер, дядів, тіток та їх племінників, інших родичів, якщо вони спільно проживають.

« повернутися