Булінг учасників освітнього процесу – ознаки та правові наслідки
Булінг (від англійського bullying) – тривале цькування, залякування, агресивне переслідування одного з членів колективу з боку інших представників колективу. Така поведінка має на меті самоствердитися за рахунок когось, підпорядкувати особистість своїм інтересам або заслужити собі загальний авторитет.
Це явище є досить поширеним не лише в Україні, а й в усьому світі. За даними соціологічних досліджень, із проявами булінгу в Україні стикаються 8 із 10 дітей. При чому, частина опитаних дітей зізналася, що потерпають від знущань не лише з боку школярів, а зазнають утисків й з боку вчителів.
Якщо розглядати це явище з правової точки зору, необхідно відмітити, що в даному випадку порушується ціла низка законодавчих актів щодо захисту прав дитини.
Головний міжнародний документ у цій сфері є Конвенція ООН з прав дитини, яка проголошує, що усі діти від народження рівні та мають право на безпечні та сприятливі умови життя.
Конституція України проголошує, що найвищою соціальною цінністю є людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека.
Крім того, Основний Закон встановлює, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
Цивільний та Сімейний кодекси України також є важливою складовою національного законодавства щодо захисту прав дитини.
Закон України «Про охорону дитинства» прямо передбачає захист дитини від усіх форм насильства.
Міжнародним і національним законодавством визначено що дитина – це особа, яка не досягла 18 років.
Як відомо, за порушення вимог законодавства, особи, що його порушили, несуть відповідальність.
У випадку шкільного булінгу за кривдника, якому не ще не виповнилося 14 років, усю відповідальність несуть батьки. Вони повинні відшкодувати шкоду (як матеріальну, так і моральну), яку завдала їхня дитина іншому учню.
Якщо дитина, віком від 14 до 18 років має майно або доходи, достатні для відшкодування завданих збитків, вона робить це самостійно, якщо ні – то відповідають батьки. До того ж, батьків може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання обов’язків щодо виховання дітей.
Крім того, дитину з 16 років можна притягнути як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності, в залежності від тяжкості та наслідків вчиненого діяння.
Проте, Кримінальний кодекс встановлює перелік правопорушень, за які дитину можна притягнути до відповідальності з 14 років – умисне вбивство, нанесення тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, зґвалтування, крадіжку, умисне знищення майна, хуліганство та деякі інші тяжкі злочини.
Важливо! Щойно дитина переступає поріг школи, відповідальність за неї несуть вчителі та шкільна адміністрація. Це прямо передбачено Законом України «Про освіту», згідно якому педагогічні працівники зобов’язані захищати учнів від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою.
Чому починається булінг?
За словами психолога Світлани Кривцової, цькування завжди починає одна людина для того, аби затвердити свій авторитет, розважитися або отримати якусь вигоду.
Решта дітей, спостерігаючи за діями булера, або їх ігнорують, або обурюються та намагаються втрутитися. Але бачачи, що жертва не чинить опір, а вчитель їхню ініціативу не підтримує, діти відчувають безпорадність, і їхній настрій може змінитися – від співчуття жертві до роздратування і байдужості, – пояснила психолог.
Основні ознаки булінга і так званого мобінга (менш радикальних образ) це:
- Нерівність сил агресора і жертви;
- Повторюваність насильства;
- Гостра емоційна реакція жертви.
Найчастіше цькування відбувається в школах, де діти апатичні і розчаровані, а їхня потреба у визнанні та розумінні не задоволена. Там же, де образа честі людини вважається порушенням більшим, ніж прогул або вандалізм, булінг виникає дуже рідко і скоріше є винятком з правил.
Жертви та булери
Жертвою цькування може стати абсолютно будь-яка дитина, не дивлячись на те, якою б сильною або здібною вона не була б. Однак найчастіше жертвами стають ті, хто найбільше виділяється (дивно одягнений, дивно поводиться, неохайний). Також потенційними жертвами можуть стати ті, хто швидко втрачає самоконтроль, легко піддається емоціям.
Булерами ж найчастіше стають ті, хто ростуть без заборон та авторитету батьків, але в той же час їм не вистачає уваги і поваги дорослих. У більшості таких дітей – яскраво виражені нарцисові риси характеру. Їм весь час доводиться самостверджуватися за рахунок інших людей, доводити власну перевагу.
Що робити?
Дітям не варто намагатися вирішити ситуацію самотужки, адже з булером не завжди можна порозумітися. Краще звернутися до батьків, вчителів, або старших, яким дитина довіряє.
У разі, якщо над вашою дитиною знущаються, ви, як батьки, повинні уважно вислуховувати скарги дитини і ставитися до цього серйозно, а не просто відмахуватися словами Дай здачі. Завдяки підтримці батьків, дітям легше переживати проблеми в школі. Також варто звернутися до шкільних вчителів та звернути їхню увагу на цю проблему. У найкритичнішій ситуації варто залучити поліцейських і навіть подумати про зміну місця навчання.
Вчителям же потрібно не показувати свою фізичну перевагу, а поговорити з ним. Крім того, за витівками булера не можна спостерігати, адже йому потрібні глядачі для того, щоб максимально проявити демонстративну поведінку. При витівках на уроці можна спробувати відволіктися від заняття і зосередити увагу на булері, спробувати залучити його до навчального процесу.
Однак варто пам’ятати, що не можна закривати очі навіть на найменший прояв цькування, адже розібратися з ситуацією можна лише спільними зусиллями і тільки, якщо вчасно звернути на неї увагу.
