Домашнє насильство стосовно дитини: як захиститися та куди звертатися
Ніхто, ніде й за жодних обставин не повинен терпіти знущання над собою.
Діти в цьому питанні – окремий пріоритет, адже вони не здатні самостійно себе захистити у разі вчинення стосовно них домашнього насильства. Тому ця відповідальна функція покладається на свідомих дорослих поруч.
Для цього треба чітко знати, що є домашнім насильством? Які його прояви? Хто кривдник, а хто жертва? І головне – як рятуватися і куди звертатися за допомогою?
Домашнє насильство буває фізичним, сексуальним, психологічним, економічним. Може бути як прямою дією на жертву, так і бездіяльністю у разі вчинення такого діяння.
Географія вчинення домашнього насильства не обмежується квартирою чи будинком, де мешкає родина. Воно може вчинятися:
- у сім’ї;
- у межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою;
- незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Необхідно пам’ятати, що за законодавством дитина, яка бачить насильство стосовно інших, є не свідком, а жертвою!
Куди звертатись, якщо щодо дитини або за її присутності вчиняється домашнє насильство?
По-перше, необхідно звернутися до головного суб’єкта з протидії домашньому насильству – поліції. За номером 102 необхідно викликати уповноважений підрозділ Національної поліції. Поліцейські виїжджають на виклик, встановлюють необхідні обставини. Якщо є відео-, фотофіксація, їх необхідно надати поліцейським.
Працівники поліції складають протокол, який надалі передається до суду. За необхідності виносять кривднику терміновий заборонний припис. Після розгляду справи та вироку суду відповідача, кривдника буде притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності.
По-друге, є кілька телефонних «гарячих ліній»:
● безкоштовна та цілодобова «гаряча лінія» 15-47 (з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей)
● національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів) або на короткий номер (безкоштовно з мобільних телефонів) 116 123
● єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги (цілодобово, безкоштовно) 0 800 213 103.
Зателефонувавши на будь-який з цих номерів, можна отримати психосоціальну та юридичну підтримку та консультацію щодо подальших дій.
По-третє, Ви маєте право зателефонувати до місцевої територіальної громади/державної адміністрації, звернутись до служби у справах дітей та повідомити про випадок скоєння насильства стосовно Вашої дитини чи Вас або стосовно іншої дитини, якщо Ви стали свідком такого випадку. Місцеві громади є координаторами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на місцевому рівні та мають відповідальних осіб, які несуть персональну відповідальність за порушення законодавства в цій сфері.
